додому суспільство Дружина та донька капітана військово-морських сил Володимира Коваля приїхали до Тернополя

Дружина та донька капітана військово-морських сил Володимира Коваля приїхали до Тернополя

616

Дружина та донька капітана військово-морських сил Володимира Коваля приїхали до Тернополя. Далі залишатись у Криму не захотіли, відтак за власні гроші переселились до родини на Західній Україні. Чоловік, родом з Тернополя, наразі залишається у Криму і чекає наказу, бо далі прагне служити у Збройних Силах України. Семирічну Поліну влаштували в одинадцяту тернопільську школу, а дружина Володимира Коваля шукає роботу і з нетерпінням чекає на будь-яку звістку від чоловіка.

Сім"я Коваль жила у селищі Новоозерне у Криму останніх 10 років. Та після останніх подій твердо вирішили: на окупованій території більше бути не хочуть.

– Я відчувала завжди ось це напруження і що хтось завжди знаходиться за вікном. Деякі люди сприймали, що це дісно захист, що їх прийшли захиати, але я не  я не бачила сенсу захищати когось від  когось, ми собі жили нормально, нікого не просили нас захищати, і коли з"явились ці люди мені стало важко вийти навіть на базар, на роботу, кеоли я проводжу урок і повз вікна пролітають вертольоти, дуже важко, вже і урок не хочеться проводити, нічого не хочеться робити, – розповідає дружина капітан-лейтинанта військово-морських сил України Зоя Коваль.

Щоправда, переїхали до Тернополя не повним складом. Чоловік Володимир Коваль, віськовослужбовець родом з Тернополя, капітан-лейтенант управління військово-морських сил, до останнього захищав десантний корабель "Костянтин Ольшанський". Після штурму 24 березня вірними присязі залишились лише 11 офіцерів, серед них і Володимир Коваль.

– Було важко, я ніколи в житті не чула сліз в голосі свого чоловіка по телефону, ну це було, – каже жінка.

Нині чоловік чекає подальших рішень української влади. Саме української, бо переходити на бік Російської Федерації не збирається.

– Якби він хотів прийняти рішення відійти до Росії, він би це зробив і не чекав до останнього як всі цього захоплення, була можливість здатись росіянам набагато раніше, якби він хотів. він би перейшов, він не хоче. Це питання було вирішене давно, він буде залищатись в Збройних Силах України, – говорить Зоя Коваль.

Чимало військових, прийнявши таке ж рішення, нині не знають як бути далі.

– Дуже мало людей, особливо військовослужбовців, сімей, вірять, що вони тут комусь потрібні. Ми їхали з тою надією, що ми нашій державі потрібні, оскільки вони там вже не потрібні, а тут ще не потрібні, – розказує дружина капітан-лейтенанта.

Не цікавиться влада і долею родин військовослужбовців. Переїжджати до Тернополя довелось власним коштом, автомобілем батьків Володимира Коваля. Речі, які в легковий транспорт не помістились, залишили в Криму. Наразі переселенці живуть разом з батьками чоловіка. Семирічну Поліну влаштували в одинадцяту школу, а пані Зоя шукає роботу. У Криму вона працювала вчителем української мови. Подальша доля сім"ї Коваль залежатиме від українських можновладців, а саме, – який наказ отримає Володимир Коваль.